

Новий закон «Про повну загальну освіту»: основні тези
Верховна Рада України 16 січня ухвалила новий закон «Про повну загальну середню освіту». За відповідне рішення проголосували 327 народних депутатів.
Документ передбачає низку новацій, що мають вплинути на розвиток шкільної освіти.
Зокрема, в Україні буде започаткована педагогічна інтернатура, з директорами шкіл та вчителями-пенсіонерами укладатимуться строкові контракти, учні отримають можливість обирати свою освітню траєкторію.
Також законом передбачені фінансова автономія шкіл, можливості для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів тощо.
Якими є основні новації Закону для учнів?
Гарантії рівного доступу до освіти. Так, Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження. Інклюзивність – тобто можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і гарантується учням.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа нарешті отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важливо передусім для дітей з особливими освітніми потребами й тих учнів, що додатково поглиблено навчаються поза школою чи прагнуть навчатись вдома.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон вперше відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.
Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Закон вперше на законодавчому рівні встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.
Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).
Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону, ці періоди – найбільш вразливі для дітей впродовж шкільного життя. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.
Більше прав для учнівського самоврядування. Закон передбачає:
- чіткі повноваження учнівського самоврядування;
- право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;
- право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.
Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Як анонсувалось раніше, Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах. Дана новація – результат деталізації положень Закону “Про освіту”. Відповідна стаття документа була написана за результатами численних консультацій з представниками національних меншин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
Отже, перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:
- материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
- у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
- зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Якими є основні новації Закону для вчителів?
Реальна педагогічна автономія вчителя у:
- створенні програм;
- розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
- підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.
“Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад.
Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому фахівцю та допомагати йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників.
Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її успішного проходження.
Якими є основні новації Закону для батьків?
Безпечніше середовище для дітей. Закон дає можливість батькам супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання, а також надає гарантії захисту учнів від булінгу. Окрім цього, документ передбачає обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.
Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена – вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над «і» та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
Якими є основні новації Закону для освітніх управлінців?
Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.
Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі.
Однак щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають діяти прозорі та чесні механізми виборів директорів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору. Це має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.
Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу.
При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.
Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:
- формування структури закладу та штатного розпису;
- встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
- оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;
- оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;
- укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.
Доплати за шкідливі, несприятливі умови працівникам освіти
Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» надано право працівникам на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Зокрема встановлено, що за роботу з важкими та шкідливими умовами праці оплата праці здійснюється у підвищеному розмірі.
Відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік робіт із важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці, затверджено постановами Кабміну від 12.07.2005 № 576 від 2.04.2009 № 307 лише для сфери будівництва та з виробництва літальних апаратів.
Пунктом 2.3 постанови колегії Міністерства праці Української РСР від 29.03.1991 № 25 «Про умови оплати праці та розміри ставок заробітної плати й посадових окладів працівників народної освіти в Українській РСР» передбачено збереження інших діючих умов оплати праці працівників установ і закладів народної освіти одночасно із введенням нових ставок заробітної плати й посадових окладів.
Згідно з пунктом 4 постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 15.05.1990 № 193/7-69 «Про удосконалення організації заробітної плати та введення нових ставок і посадових окладів працівників установ і організацій народної освіти», що діяла та той час, надано право керівникам установ і організацій за погодженням з профспілковими комітетами установлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям, зайнятим на роботах із важкими та шкідливими умовами праці в розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) та до 24 % – на роботах з особливо тяжкими та особливо шкідливими умовами праці.
На її виконання наказом Державного комітету СРСР народної освіти від 20.08.1990 № 579, погодженим з ЦК профспілки працівників народної освіти і науки (постанова від 8 серпня 1990 № 40), затверджено Положення про порядок установлення доплат за несприятливі умови праці та Перелік робіт, на яких установлюються доплати за несприятливі умови праці працівникам організацій та установ системи Держосвіти СРСР.
Тому такий Перелік передбачено в додатку 9 до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.05.1993 за № 56, та погодженим з Міністерством фінансів України, Міністерством праці України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.
Перелік таких робіт передбачено також в додатку 2 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 роки, зареєстрованої в Міністерстві соціальної політики України 1.06.2018 за № 16 (в редакції з урахуванням змін від 19.04.2018), як і в попередніх Галузевих угодах.
Згідно з пунктом 7.3.2 Угоди керівникам закладів та установ освіти і науки, комітетам Профспілки рекомендовано здійснювати доплати працівникам за роботу в шкідливих і важких умовах праці згідно з додатком № 2 до Угоди.
Відповідно до пункту 33 Інструкції № 102, керівники закладів і установ освіти за погодженням з профспілковими комітетами можуть встановлювати доплати робітникам, спеціалістам та службовцям, які зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці у розмірі до 12 % тарифної ставки (посадового окладу) і до 24 % тарифної ставки (посадового окладу) на роботах з особливо важкими та шкідливими умовами праці в порядку і на підставі переліку робіт, передбачених у додатку № 9.
Згідно з додатком 9 до Інструкції № 102 та додатком 2 до Галузевої Угоди доплати за несприятливі умови праці встановлюються за результатами атестації робочих місць або оцінки умов праці особам, безпосередньо зайнятим на роботах, передбачених Переліком і нараховуються за час фактичної зайнятості працівників на таких робочих місцях або в таких умовах праці.
При наступній раціоналізації робочих місць і поліпшенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.
Атестація робочих місць або оцінка умов праці в установах і організаціях здійснюється атестаційною комісією, яка створюється наказом керівника за погодженням з профспілковим комітетом з числа найбільш кваліфікованих працівників, представників профспілкового комітету, служби охорони праці установи, організації.
Атестаційну комісію очолює керівник або його заступник. Для роботи членами комісії можуть залучатись спеціалісти інших служб і організацій.
На підставі висновків атестаційної комісії керівник за погодженням з профспілковим комітетом затверджує перелік конкретних робіт, на яких встановлюється доплата за несприятливі умови праці і розміри доплат за видами робіт.
Конкретні розміри доплат та тривалість їх виплати встановлюються наказом керівника за погодженням з профкомом.
Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1.08.1992 № 442, розроблений на виконання вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Державна допомога при народжені дитини у 2019 році
На сьогоднішній день грошова підтримка від держави надається батькам, які звернулися в управління праці та соціального захисту населення в рамках встановленого законом терміну (1 рік з моменту народження дитини).
Зараз же розмір державної допомоги при народжені дитини не змінився. Він становить 41 280 грн відповідно до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 № 2811-ХII.
Допомогу при народженні дитини виплачують поетапно: одноразово у сумі 10 320 грн; протягом наступних 36 місяців – по 860 грн.
Аби покращити умови для народжуваності, урядовці постановою від 30.05.2018 № 427 передбачили відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня». Це відшкодування дорівнює розміру прожиткового мінімуму, що встановили на 1 січня відповідного року, тож у 2019-му становитиме 1626 гривень.
На таке відшкодування матимуть право батьки, які використовують послуги муніципальної няні і нададуть потрібні документи. Проте Порядок відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» наразі не затверджений.
У цьому ж році в може відбутися збільшення розміру виплат допомоги при народженні малюка (у Парламенті знаходиться кілька законопроектів про підвищення суми виплати на першу, другу і третю дитину).
Рада освіти: права учителя у проекті закону «Про повну загальну середню освіту»
Сьогодні, 4 грудня 2018 року, у Києві відбулося засідання Ради освіти ЦК Профспілки. На порядок денний винесено два основних питаннях для обговорення:
– проект Закону України «Про повну загальну середню освіту»;
– проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників» для інформування членів Ради.
Відкриваючи засідання голова Ради ЦК Профспілки Сергій Пугачов зорієнтував учасників щодо векторів розмов та обговорень і наголосив, що проект документу ще досить «сирий» і потребує детального юридичного аналізу та доопрацювання.
Заступник Голови Профспілки Сергій Романюк, продовжуючи розмову, підкреслив на неприпустимості погіршення умов та оплати праці педпрацівників закладів загальної середньої освіти у нормах проекту закону.
Виступаючи у обговоренні усі учасники наголосили, що у новому документі повинні бути збережені трудові права для учителів і закріплена гідна оплата педагогічної праці з усіма видами доплат.
Насамкінець роботи члени Ради прийняли постанову, у якій виклали свої пропозиції та зауваження до проекту Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Перерахунок пенсій – роз’яснення від Пенсійного фонду
У Пенсійному фонді України розповіли про перерахунки пенсій, які чекають на українців цього та наступного року. Так, Ірина Ковпашко (голова правління ПФУ) розповіла, що з 1 грудня відбудеться перерахунок пенсій у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Цього року такий перерахунок уже проводився: у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму у липні.
Із 1 грудня відбудеться чергове зростання прожиткового мінімуму із 1435 до 1497 гривень.
«Це підвищення торкнеться великої кількості людей, у складі пенсійної виплати яких є надбавки, доплати, підвищення, що базуються на розмірі прожиткового мінімуму. Ми очікуємо, що цей перерахунок відбудеться для приблизно 8 мільйонів пенсіонерів, можливо, і більше», – зазначила голова правління.
Для забезпечення виплати пенсій після грудневого перерахунку необхідно буде додатково спрямувати до 500 мільйонів гривень.
Черговий етап підвищення «військових» пенсій з 1 січня 2019 року
У 2018 році проведено перерахунок пенсій більш ніж 500 тисячам військових пенсіонерів. На ці виплати додатково спрямовано майже 8,2 мільярда гривень. Сума підвищення після 1 перерахунку становила до 1,5 тисячі гривень.
Осучаснення пенсій відбудеться з 1 березня 2019 року, на підставі змін до законодавства, затверджених у жовтні 2017 року, у березні буде проведено осучаснення пенсій.
«Очікується, що березневе підвищення пенсій складе 17% від суми пенсії, яку людина отримувала на момент перерахунку», – зазначили у Пенсійному фонді України.
Затверджено нову інструкцію з діловодства у закладах середньої освіти
Міністерство освіти і науки України своїм наказом затвердило нову Інструкцію з діловодства у закладах загальної середньої освіти.
Документ встановлює загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами для державних і комунальних шкіл.
Інструкція визначає, як мають бути складені накази, протоколи, листи, акти та інші шкільні документи, визначає особливості складання номенклатури справ, зберігання документів тощо.
Окремо інструкцією визначені вимоги до оформлення документів, що виготовляються за допомогою комп’ютерної техніки. Зокрема, документом визначені вимоги до шрифтів, міжрядкових інтервалів тексту, розмірів полів документів та інші особливості оформлення шкільної документації.
Дотримання норм документа є обов'язковим для всіх державних і комунальних шкіл.
Надбавка за престижність праці педагогічним працівникам залежно від їхніх досягнень

Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника: правові аспекти
Статтею 105 Кодексу про працю України передбачено, що працівники можуть виконувати на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
У таких випадках проводиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, розмір якої встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі (ч. 2 ст. 105 КЗпП).
Міністерство праці та соціальної політики у листах від 2.12.2005 № 9942/0/14-05/018-17, від 26.05.2003 № 18-349 роз’яснює, що оскільки відсутнє законодавче визначення понять «суміщення професій», «розширення зони обслуговування» та «виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника», то з цих питань необхідно керуватись положеннями постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.1981 № 1145 та Інструкцією Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 14.05.1982 № 53-ВЛ.
Зазначені нормативні акти продовжують діяти на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.91 № 1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР», якою встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.
На цій підставі постанова про порядок суміщення професій (посад) та Інструкція з її застосування продовжують діяти в частині тих пунктів, які містять загальні норми і принципи цієї форми роботи працівників: визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також перелік керівних працівників підприємств, яким зазначені доплати не можуть провадитись.
Виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов’язків передбачає заміну іншого працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин і за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).
Якщо посадовою інструкцією передбачене виконання обов’язків іншого працівника на час його відсутності, то такі обов’язки належать до його трудової функції і виконуються без видання окремого наказу та без доплати.
В інших випадках виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки за згодою працівника та за умови видання відповідного наказу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 (із змінами) «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (абз. «а» пп. 3 п. 3) визначено, що доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників в бюджетній сфері встановлюється в розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника.
Зазначена доплата не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам.
Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15.04.1993 № 102 надано право керівникам навчальних установ і закладів освіти за погодженням з профспілковим комітетом встановлювати працівникам в межах фонду оплати праці доплати за виконання поряд з основною роботою обов’язків тимчасово відсутніх працівників. Доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника його штатним заступником не провадяться (пункт 52 Інструкції).
Конкретні розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються у колективному договорі.
Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016-2020 року (пункт 6.3.6.) визначено, що при встановленні розмірів доплат за суміщення професій, посад, розширення зони обслуговування, за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників без звільнення від своєї основної роботи на підставі колективних договорів використовується на цю мету уся економія фонду заробітної плати за відповідними посадами.
У тому разі, коли умови про розмір доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до статті 105 КЗпП України у колективному договорі розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).
Переглянути документ онлайн, list-msp-2003.doc [41,5 Kb] (Скачувань: 7)
Переглянути документ онлайн, list-msp-pro-stattyu-105.doc [45 Kb] (Скачувань: 6)
Переглянути документ онлайн, postanova-radi-srsr-1145.doc [66 Kb] (Скачувань: 10)
Переглянути документ онлайн
Визначено структуру 2017-2018 навчального року
Міністерством освіти і науки визначено структуру 2017-2018 навчального року та надані роз'яснення щодо розробки навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на наступний навчальний рік.
Відповідним листом, зокрема, визначено строки проведення канікул та варіанти припинення навчального процесу, методологію розробки робочих навчальних планів та інші особливості проведення наступного навчального року в українських школах.
У документі зазначається, що навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має розпочатися у День знань – 1 вересня і закінчитися не пізніше 1 липня 2018 року.
Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин – карантин, температурний режим тощо.
У випадку встановлення школою 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах допускатися не буде, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації учнів 4, 9 та 11 класів, а також форму та терміни її проведення у 2018 році буде затверджено МОН додатково.
У відомстві повідомляють, що школи спільно з органами місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації або зовнішнього незалежного оцінювання, а також визначати дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту. При цьому, менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із заробітної плати.
Варіанти щорічних Типових навчальних планів школи обиратимуть самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Лист МОН про структуру 2017-2018 навчального року також містить рекомендації щодо особливостей розроблення робочих навчальних планів, розподілу навчального часу для учнів для початкової, основної та старшої школи, гранично допустимого навантаження на одного учня, поділу класів на групи при вивченні окремих предметів тощо.
Також у 2017-2018 навчальному році школи можуть долучитися до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті профільного міністерсва, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі навчальні плани для 10-х класів.
Із 1 травня підвищено прожитковий мінімум
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 1 травня відбулося підвищення прожиткового мінімуму. Відтепер його встановлено у наступних розмірах:
► для дітей віком до 6 років – 1 426 грн;
► для дітей віком від 6 до 18 років – 1 777 грн;
► для працездатних осіб – 1 684 грн;
► для осіб, які втратили працездатність, – 1 312 гривень.
Відповідно до зростання прожиткового мінімуму збільшено:
– розміри виплат, передбачені Законом України «»Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;
– щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (відповідно до постанови Кабміну від 1.10.2014 № 505);
– розміри державних соціальних допомог, що надаються відповідно до законів «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».
За інформацією сайту Мінсоцполітики
Встановлення доплати до розміру мінімальної заробітної плати педагогічним працівникам
Щодо встановлення доплати до розміру мінімальної заробітної плати педагогічним працівникам Головам обласних, Київської міської організацій Профспілки працівників освіти і науки України ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на запити з місць щодо встановлення доплати до розміру мінімальної заробітної плати Читать далее …
Виключення доплат із мінімальної заробітної плати
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Частиною другою цієї статті встановлено, що при обчисленні розміру заробітної плати Читать далее …